РОЗУМНИЙ САД У ПОДРОБИЦЯХ

Я завжди зазнаю великої насолоди, зустрічаючись із успішними способами життя. Не можна, не можна, і раптом – є! Неможливо, немислимо, а отут – от воно! Усе звикли, перейнялися, всмоктали з молоком матері "терпіння й праця…", і раптом один побрав та й не повірив, перевірив, покумекав і бряк! - зробив на порядок краще. І адже простіше нікуди – як раніше не додумалися?! Саме цікаве, що потім. Потім друзі повосторгались, преса пошумела, наука покритиканствовала, і успіх тихо ліг на дно. А за великі успіхи часто доводилося битися, і жорстоко. Не приживається успіх у нашім світі. Тому що не можуть власники влади й науки жити з людьми, що не бідують у їхньому контролі й опіці. Тому що якщо поширювати успіх, власники економіки й політики не зможуть нічого нам продати – їхні доходи тримаються на нашій нездатності й безпорадності. Але успіх – суть саме життя. Досягнення, як насіння, осідають, але потім проростають. Прогрес все-таки відбувається, і тільки тому, що хтось колись показав: от так і краще, і простіше.

В 70-х роках Брэгг, Шелтон, Миколаїв, Андрєєв, Малахов, Семенова і їх послідовники переконливо показали, що "науково обґрунтоване" харчування майже вчетверо перевищує потреба організму й шкодить йому. По суті, цей нав’язливий стан.

Г. С. Шаталова неспроможність, що показала, калорійної* теорії харчування, досяглася біологічної норми здоровішого організму: її тілу досить 2-3 дихальних руху й 12 ударів серця у хвилину, а під час перегони – 60-70 ударів, і це – при постійній активності й величезнім життєлюбстві.

Ще раніше, в 50-е роки, у США Рон Хаббард засумнівався в тому, що розум+ людини непізнаваний і недосконалий по природі, і виявив першопричину всіх психічних, розумових і тілесних розладів. Нею виявилася пережита раніше біль. З’явилася технологія зняття цих блоків, а потім – технології досягнення успіху в різних областях. Витримавши страшну війну, ця наука продовжує жити й розвиватися, як неформальний рух.

У це ж час наші батьки професіонали Б. і Л. Нікітіни навчилися виношувати, самостійно родити й виховувати зовсім здоровіших, міцних, кмітливих малят, що й стрімко розвиваються, – маленьких, але справжніх людей. Їм довелося "відкрити", що дитячий організм більш життєстійкий і витривалий, чим прийнято думати, і хворобливість дітей – справа рук дорослих.

У Петербургові Н. А. Бергер навчилася вчити дітей музиці. Працюючи з тими, кого не побрали в музичну школу через "відсутність слуху". Через рік цей хлопці впевнено музицируют ( те, чого не може випускник музыкалки!) і вільно грають із листа п’єси середньої складності – причому можуть виконати їх у будь-якій тональності, користуючись одним текстом!

Ідеальна система навчання+ є й для інших предметів. Вона створена Р. Хаббардом років сорок назад. У ній немає оцінок, крім однієї: "уміння застосовувати пройдене досягнуте". І здатності учня не мають значення.